Про ідею сімейних стосунків зі самим(-ою) собою

Читай також

  • Коли стосунки перетворюються на рахунки
  • Правила безпеки для дітей
  • Запрошуємо вас приєднатися до нашого унікального онлайн-курсу «Як зрости до справжньої любові?»
        • Про ідею сімейних стосунків зі самим(-ою) собою

          У сучасному світі спостерігаємо певні явища у сфері сімейних взаємин, які відображають зміну ставлення до інституту подружжя, про котрі можемо легко дізнатись завдяки сучасним засобам комунікації.

          По-перше, це явище під назвою “сологамія”, яку можна назвати “любов’ю до себе самих”.  Ця ідея сімейних стосунків із самим(-ою) собою поволі набирає ваги на Заході. Так практика “сологамії” почалася у 1993 році з випадку у штаті Каліфорнія (США), коли жінка Лінда Бейкер уклала подружжя сама з собою перед авдиторією з 75 друзів та родичів. У такий спосіб вона вирішила відсвяткувати свій 40-річний ювілей. Це подружжя з собою для Лінди Бейкер стало родзинкою святкування її дня народження. Спочатку ця практика вважалась немов би веселим жартом. Згодом, до цієї ідеї стали більше приглядатись. У 2000 році комедійне шоу під назвою “Jam” використало сюжет, коли один чоловік укладає шлюб з самим собою. Згодом у 2003 році у серіялі “Секс і місто” в епізоді під назвою “A Woman’s Right to Shoes” показали шлюб жінки з собою самою, а весільним подарунком для неї стала пара дорогого взуття.

          Загалом у світі дедалі частіше трапляються випадки сологамних шлюбів. Головний мотив такої поведінки – це спроба якось полегшити власну самотність, заявити про вірність собі як єдиному(-ій) партнеру(-ці) свого життя. Цікаво звучать слова подружньої присяги з такої нагоди: “Цим весільним перстнем я поєдную своє життя з собою”. На перший погляд, це звучить як дисонанс до реальности, однак подібні випадки поволі стають новою реальністю у сучасному світі.

          Це явище сологамного подружжя виправдовують новими поняттями про життєві цінності та уявлення окремих людей, зокрема йдеться про любов до себе самих, турботу про себе самих, бажання догодити лиш самим собі. Схожі думки про необхідність “любови до себе” також циркулювали серед прихильниць окремих течій фемінізму ХХ століття.

          Сьогодні прихильники цього явища говорять, що такий стиль життя є доброю альтернативою для звичних сімейних стосунків, які обтяжують нас турботами про свого  партнера і дітей. Це, так би мовити, “нова” альтернатива самотньому життю. Можна сказати, що особа, яка свідомо обирає себе саму як свого єдиного партнера по життю, тим самим заявляє, що вона почувається добре наодинці з собою, що фокус щоденної турботи зосереджує на собі.

          Наприклад, одна комерційна компанія в США (imarriedme.com) пропонує спеціяльний подарунок “Self-Wedding in a Box” для таких солошлюбів, у якому є перстень, сценарій шлюбної церемонії, текст присяги, молитовні картки з текстами про любов до себе самих. 

          Також пропонують навчальний онлайн-курс про те, як найкраще укласти шлюб з самими собою, дають поради, як стати для себе самих найкращою коханою людиною і другом, з’ясовують питання про можливість усиновлення для самотньої людини (www.selfmarriageceremonies.com).

          Почастішали випадки сологамних шлюбів не лише на Заході, а також на Сході, зокрема у Південній Кореї. Так окремі корейські компанії (наприклад, косметична компанія Lush) вже пропонують відпустку та фінансову виплату з нагоди проведення церемонії сологамного шлюбу.

          Прихильники ідеї сологамного шлюбу стверджують, що самотнє життя – це свідомий вибір, серйозне рішення взяти відповідальність за своє людське щастя. Прихильники цього явища вважають такий стиль життя проявом психологічної зрілости, оскільки особа бере на себе відповідальність за своє щасливе життя.

          Ця тенденція, по суті, суперечить базовій людській потребі у спілкуванні з іншими людьми. Це прояв антропологічної кризи, оскільки повністю відкидає природне бажання створити сімейну спільноту, народити та виховати дітей. Це явище, мабуть, є результатом сумної статистики розлучень, домашнього насильства і складних випадків сімейного виховання, на якій надмірно наголошують різні ЗМІ. Навпаки, згідно з християнським уявленням про людське щастя, сімейний добробут є результатом життя заради іншого члена подружжя, дарування себе одне одному в безкорисливій любові.

          По-друге, до появи цього явища також доклались численні сучасні сімейні пари, які заявили про власне рішення ніколи не мати дітей. Стиль життя таких пар, які вирішили жити лише для себе самих, нагадує спосіб життя сологамної “пари”, у якої усі турботи зосереджені на одній людині.

          По-третє, на поширення цього явища також впливає тенденція не народжувати більше однієї дитини. Про це свідчить спад показників дітонародження по цілому світі до показника одна дитина на сімейну пару. Навіть у Китаї та Індії, де найвищий загальний приріст населення, показник народжуваности є нижче ніж 2-і дитини на одну сімейну пару.

          З огляду на подібні сучасні тенденції у світі папа Франциск закликає політиків та громадських діячів підтримувати “культуру багатодітности, щедрости та солідарности між різними поколіннями”, а християн – “переглянути свої звички та стиль життя”, щоб “дарувати молоді надію на майбутнє”. Папа закликає кожного запитати себе: “Як кожна наша ідея, політика, культурна звичка, спосіб життя відображаються на становищі та добробуті звичайної сім’ї?” Саме від цієї відповіді, правдоподібно, залежатиме майбутнє цивілізації.

          Джерело: ІРПЖ

          Читай також

        • Коли стосунки перетворюються на рахунки
        • Правила безпеки для дітей
        • Запрошуємо вас приєднатися до нашого унікального онлайн-курсу «Як зрости до справжньої любові?»
          • Оціни

            [ratemypost]